Стоит ли оспаривать законность внеплановой проверки?

Вопрос, который мы сегодня рассмотрим, прямо связан с темой законности получения информации на запрос налоговой службы, который мы рассматривали в серии статей о запросах налоговой службы. Сегодня предметом нашего рассмотрения будет вопрос законности действий налоговой службы по проведению проверок налогоплательщика на основании пп.78.1.1. ст.78 НКУ, т.е. вследствие не предоставления налогоплательщиком информации на запрос налоговой службы.

 

         В данной статье автор использовал судебную практику Высшего административного суда Украины последнего времени, а именно – с апреля по октябрь 2014 года.

 

         Сразу хотелось бы отметить, что судебная практика ВАСУ все же неоднозначна. Наряду с законными и обоснованными определениями Суда есть ряд решений, которые прямо противоречат другим, причем, эти решения приняты примерно в одно и то же время. И все же, из проанализированных решений ВАСУ более 23 решений принимаются в пользу налогоплательщиков.

 

         Итак, некоторые выводы, которые можно сделать исходя из судебной практики таковы:

 

  1. Ответ на запрос налогового органа с предоставлением документов налогоплательщиком влечет незаконность проведения проверки на основании п.78.1.1. ст.78 НКУ.

 

Высший административный суд в своем определении по административному делу № К/800/42690/13 от 18.06.2014 года указал, что предоставление налогоплательщиком ответа на запрос налоговой службы с приложением первичных документов является доказательством отсутствия у налогового органа права на проведение проверки налогоплательщика по п.78.1.1. ст.78 НКУ, в связи с тем, что эта норма предполагает не направление налогоплательщиком в надлежащий срок пояснений и их документального подтверждения. Ссылка же налогового органа на неполноту предоставленной информации неправомерна, так как в запросе не были четко указаны конкретные вопросы, на которые было необходимо дать пояснения и перечень документов, которые нужно было предоставить.

 

Так, Судом установлено:

«суд апеляційної інстанції правомірно вважає необґрунтованими посилання відповідача на те, що пояснення були надані не в повному обсязі, а саме «відсутність товарно-транспортних накладних, актів виконаних робіт та інше», оскільки згідно запиту № 1306/10/22-045 від 25.05.2012 року не визначені конкретні питання, на які потрібно відповісти та не зазначено, які конкретно первинні документи необхідно було надати до ДПС, ненадання яких було б підставою для здійснення документальної позапланової перевірки»

Исходя из этого, приказ о проведении внеплановой проверки признан противоправным и отменен.

 

  1. Принятие налоговым органом приказа о проведении проверки до окончания 10-дневного срока на предоставление пояснений и их документального подтверждения является основанием для признания приказа о проведении проверки противоправным.

 

Как мы знаем, Налоговым кодексом установлено, что на запрос налоговой службы налогоплательщик обязан предоставить пояснения и их документальное подтверждение в течение 10 рабочих дней с момента получения им запроса.

 

Если налоговый орган назначит проведение внеплановой проверки на основании пп.78.1.1. ст.78 НКУ до истечения этого срока, такая проверка будет признана незаконной.

         Такие выводы можно сделать из определений ВАСУ по делу № К/9991/43541/12 от 02 апреля 2014 года, по делу № К/800/38854/13 от 28.04.2014 года, а также по делу № К/9991/15078/12 от 15 сентября 2014 года.

         В последнем определении Суд указал следующее:

         «Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом позивачу направлено обов'язковий письмовий запит від 25.03.2011 р. №6518/10/23-516 про надання інформації та її документального підтвердження, однак, у той же день, без спливу встановленого законодавцем строку для отримання відповіді, наказом від 25.03.2011 р.  призначено спірну перевірку, чим було позбавлено позивача права надати пояснення та їх документальне підтвердження стосовно господарських взаємовідносин з ТОВ«Укрспецкабель».

Отже, з урахуванням встановлених обставин, суди попередніх інстанцій цілком аргументовано визначились із тим, що суб'єкт владних повноважень - відповідач у спірних правовідносинах при складанні наказу від 25.03.2011 р. №927 не дотримався вимог Податкового кодексу України, а відтак, відсутні визначені законом підстави для проведення  спірної перевірки.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про протиправність спірного наказу та неправомірність дій податкової інспекції по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки позивача».

         Таким образом, приказ о проведении проверки не может быть издан ранее окончания 10-дневного срока на предоставление информации на запрос. Причем, этот срок следует считать с момента подписания налогоплательщиком  уведомления о получении запроса (дня получения запроса нарочно).

  1. Если в запросе налоговой службы содержится указание на возможное нарушение налогоплательщиком налогового законодательства, то должны быть указаны соответствующие факты таких нарушений.

Часто налоговая служба указывает в качестве оснований для получения информации по запросу возможное нарушение налогоплательщиком норм налогового законодательства при взаимоотношениях с его контрагентами. Высший административный суд указал, что если налоговый орган ссылается на такое основание для получения информации у налогоплательщика, то он обязан в запросе указать конкретные факты таких нарушений.

Так в своем определении по административному делу № К/800/535/14 от 16.09.2014 года Суд указал:

«Судом першої інстанції встановлено, що запит відповідача всупереч абз. 2 п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України не містить жодного конкретного факту, який свідчить про порушення контрагентами позивача податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

За відсутності визначених пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України підстав для призначення відповідачем документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Альптехпром» та недотримання відповідачем обов'язкових умов для проведення зазначеної перевірки позивача, спірний наказ № 1088 від 05.06.2013 року є протиправним».

Такие же выводы содержит определение Суда по делу № К/9991/52816/12 от 07 июля 2014 г. Так Судом установлено:

«Фактичною підставою для проведення спірної документальної позапланової невиїзної перевірки податковий орган зазначив надання позивачем на запит податкового органу відповіді з інформацією, яка не спростовує факти щодо порушень ним податкового законодавства при формуванні податкових зобов'язань та податкового кредиту у березні 2010 року, квітні 2010 року, липні 2010 року, серпні 2010 року, вересні 2010 року.

Аналізуючи приписи п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, попередні судові інстанції дійшли обґрунтованого висновку про те, що для реалізації податковим органом права на проведення позапланової документальної перевірки у даному випадку вказана норма передбачає сукупність таких обставин:

- виявлення фактів, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації;  

- не надання платником податків пояснень та їх документального підтвердження на обов'язковий письмовий запит протягом 10-ті днів з дня отримання запиту.

При цьому, відповідачем не надано будь-яких доказів проведення перевірок інших платників податків, внаслідок яких було виявлено факти порушення позивачем податкового законодавства та не доведено наявність на час прийняття спірного наказу будь-якої інформації про порушення позивачем податкового законодавства.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, недотримання відповідачем обов'язкових умов для проведення позапланової невиїзної документальної перевірки, дає підстави для висновків про безпідставність прийняття податковим органом спірного наказу та наявності підстав для його скасування.

Таким образом, само только указание в запросе на возможные нарушения налогоплательщиком законодательства без указания конкретных фактов таких нарушений не дает налоговому органу права на получение информации по запросу.

  1. Если основанием для внеплановой проверки указан пп.78.1.1 ст.78 НКУ, перед проведением проверки налоговая служба обязана была направить запрос о предоставлении информации, на который налогоплательщик не предоставит ответ в предусмотренный законом срок. Проведение проверки без направления запроса или в случае неполучения такого запроса налогоплательщиком является основанием для признания проверки неправомерной.

Именно такие выводы можно сделать из Определения ВАСУ по делу № К/9991/31574/12 от 03 июня 2014 года.

         Кроме того, в своем Определении по делу № К/800/52296/13 от 29 сентября 2014 года, Суд указал, что обязательным является направление запроса по налоговому адресу налогоплательщика и наличие доказательств получения им такого запроса. Без соблюдения данных оснований проведение проверки является незаконным:

«Матеріали справи містять два запити відповідача "Про надання інформації та її документального підтвердження" від 25.03.2014 № 06231/221 та № 06232/221 з підтвердження позивачем господарських операцій з ПП "Салам", ТОВ "Юнітек" та ТОВ "Візувій", які були направлені ТОВ "ТФ Уномакс" за адресою: Луганська обл., м. Алчевськ, вул. Горького, буд.99/А, простою кореспонденцією без поштового повідомлення про вручення. Отже, докази отримання позивачем вказаних запитів в матеріалах справи відсутні.

Натомість, Довідка про взяття на облік платника податків за формою № 4-ОПП від 22.03.2013 свідчить, що адресою місцезнаходження позивача є Луганська обл., м. Алчевськ, вул. Брестська, буд. 23, кв. 2.

З урахуванням того, що запити податкового органу були направлені не за фактичним місцезнаходженням позивача та не були ним отримані, апеляційним судом вірно зазначено, що у ТОВ "ТФ Уномакс" не було можливості надати обґрунтовану відповідь та документальне підтвердження взаємовідносин з його контрагентами, зазначеними в цих запитах та можливості пояснити причини відсутності певних документів»

5. Незаконность проведенной проверки влечет неправомерность принятых по ее результату налоговых уведомлений-решений.

         Этот вывод вполне выглядит вполне логично, хотя практика показывает, что налогоплательщики редко указывают такое основание, как незаконность проверки, в качестве одного из оснований для признания противоправными и отмены налоговых уведомлений-решений.

         Тем не менее, в Определении ВАСУ по делу № К/800/52586/13 от 01 сентября 2014 года содержатся именно такие выводы:

«Тож судом першої інстанції, з чим погодився суд апеляційної інстанції, оцінено правомірність призначення та проведення перевірки та прийнято рішення про протиправність наказу про призначення перевірки та дій щодо її проведення.

Юридичним наслідком прийняття такого судового рішення є відсутність податкової перевірки як юридичного факту. За відсутності проведеної перевірки як юридичного факту у контролюючого органу відсутня компетенція на винесення податкового повідомлення-рішення.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що позовні вимоги в частині визнання протиправними податкових повідомлень, прийнятих за наслідками таких перевірок, також підлягають задоволенню».

         При этом, хотелось бы отметить, что Судами в решениях даже не рассматривались доводы сторон об отсутствии (реальности) хозяйственных операций, а выводы о неправомерности уведомлений-решений сделаны исключительно на основании вывода о незаконности проверки. Это большой прогресс для нашей судебной практики и показывает сближение ее с практикой европейских стран, где соблюдение процедуры не менее важно, нежели рассмотрение сути  правонарушения.

         Впрочем, налогоплательщикам автор советует все же приводить доказательства реальности хозяйственных операций, учитывая неповоротливость нашей судебной системы.

         Итак, выводы, которые можно сделать из данного исследования, говорят о том, что у налогоплательщиков есть все законные основания для защиты своих прав и законных интересов в судах.

     Игорь Сичеславский, Адвокат, директор ООО «Юридическое бюро Сичеславского»